Чи вважаєте, що запор - це рідкість? Ви помиляєтесь! Більше п'ятої частини населення усієї земної кулі страждають від цієї проблеми.

Є захворювання, з якими до лікаря ходити начебто і не прийнято. Наприклад, запор. Чи багато хто звертався до лікаря для вирішення даної проблеми? Мабуть, одиниці, однак за статистикою від нього стражають мільйони! При запорі раптово або поступово змінюється процесс дефекаціі.

При цьому зазвичай присутній ще цілий комплекс симптомів - втома, нудота, неприємний присмак у роті, розлад апетиту. Простіше, якщо мова йде про епізодичні запори. Вони можуть бути спричинені чим завгодно - зміною

раціону харчування або кліматичної зони, недостатньою фізичною активністю і навіть неминучими в житті кожної людини стресами.

Набагато гірше, якщо запор набуває постійний характер - ось тут вже потрібна консультація лікаря. Він повинен не тільки виявити причину захворювання, а й призначити правильне лікування. До речі, дуже часто запори виникають на тлі ендокринних захворювань або гормональних змін (вагітність, клімактеричний

період), а також внаслідок прийому деяких лекарських засобів. Неприємний симптом може супроводжуватись різними захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.

Тож давайте спочатку розберемось зі спеціальними критеріями, які допо-

жуть з'ясувати, чи існує проблема насправді.

Отже, швидше за все це, дійсно, запор, якщо:

• дефекація відбувається два або менше раз на тиждень;

• майже чверть усього часу, проведеного в туалеті, ви витрачаєте на напруги;

• приблизно в 25% випадків відзначається твердий кал;

• при кожній четвертій дефекації і частіше залишається відчуття неповного випорожнення.

Не обов'язково мати всі чотири критерії - досить навіть двох з них, особливо якщо вони тривають протягом трьох місяців.

Хронічні закрепи можна розподілити на органічні і функціональні. Органічні запори зазвичай спричиняють анатомічні і патологічні зміни різних відділів шлунково-кишкового тракту. Ці порушення можуть бути з самого народження, або зявитися після операційних втручань, запальних процесів та новоутворень органів шлунково-кишкового тракту. Якщо цих порушень лікар не знайшов, то мова, швидше за все, йде про функціональні запори. Вони бувають атонічні (виникають при надмірному розслабленні гладкої мускулатури кишечнику) та спастичні, які можуть бути викликані спазмами певних відділів кишечника.

Але незалежно від причини, запор неминуче призводить до погіршення якості життя і обов'язково вимагає самої пильної уваги.